Історія Ратнівської школи
Історія нашої школи сягає далекого часу. В історичних документах 1565 року говориться про те, що в містечку є „шкільний дім „ , в якому молодь навчається грамоті. Більш детальні відомості про шкільну освіту в нашому містечку в 20-30 роках нашого століття розповіли старожили Ратного Хабовець О.І.,Михалевська Л.В.,Самойлова В.І.,Пінкевич М.Я.Навчання в школі було двомовним. В школі працювали лише польські вчителі. Приміщення школи знаходилося на території, де тепер знаходиться міжрайонне управління газового господарства. Навчання в школі було семирічним. Учні вивчали такі предмети: українську і німецьку мови, математику, географію, природознавство, музику, малювання.
Разом із занепадом містечка у кінці XVIII ст. й особливо на початку ХІХ ст. занепала й освіта молоді. Лише поодинокі могли при церкві або самотужки навчатися грамоті.
У церковних відомостях ХІХ ст. говориться, що в Ратному при Воскресенській церкві, починаючи з 1891 року, діяла церковноприходська школа. Навчалися там переважно хлопчики, багато дітей не мали можливості її відвідувати.
20-30 ті роки ХХ ст. увійшли в історію як період знищення української школи, яка почала зароджуватися в період УНР, Гетьманату.
Офіційна доктрина тодішнього польського уряду проголошувала заборону української мови, що мало місце в ухваленому 3 серпня 1924 року законі ”Про державну мову і мову управління в державних органах самоврядування”.Навіть слово Україна було заборонене для вживання.
В існуючих початкових школах працювали лише польські вчителі. Невелика частина дітей ходила в школу , та й ті нерегулярно.
В 1932 році була проведена шкільна реформа, суть якої полягала у творенні трьох типів початкових шкіл – І, ІІ, ІІІ ступеня. Вчилися в кожному типі школи 7 років. Так школи І ступеня визначалися як чотирикласні, з яких перші і другі класи – однорічні, третій - дворічний, четвертий клас – трирічний. А вже школи ІІ ступеня були семикласні з однорічним терміном навчання у кожному класі.
У 30-х роках ХХ ст. на території Ратнівщини вчили на польській мові. Директор школи в Ратному у 1934-1939 рр. був А. Целюх.
Окрім того, у самому Ратному в 1926 році відкрито школу “ тарбут ”, де навчали мовою іврит – мовою Біблії. У ній вчилась єврейська молодь, в 1929 році там було 200 учнів. Ця школа була закрита в 1939 році.
В архівних статистичних даних тодішнього шкільного відділу Ковельського повіту, у який входило Ратне як місто, наголошується що у 1936 році в Ратному є 545 дітей шкільного віку. Навчається у школі - 360 дітей, із них 167 – це українці, 166 – євреї, 26 – поляки.
У Ратному із 6 вчителів було п'ять поляків, зокрема – Кумоз Рудольф, Кмічікова Міхаліна та інші, сповідували вони католицьку віру.
Серед цих вчителів була і українка – Федорівна Марія, за вірою греко-католичка та Пуповна Рахеля, як зазначено у списках, сповідувала іудейську релігію.
В той час більшість вчителів Ратного були єврейської національності. У 1939 році, з приходом сюди радянських військ і встановленням радянської влади цю школу було закрито. Реорганізовано було систему навчання. Школи булисемирічними. Викладання предметів тепер велось українською мовою з обов’язковим вивченням російської мови. У грудні 1939 року було створено Ратнівський районний відділ народної освіти. У 1940 році в Ратнівській школі була створена піонерська організація. Вона складалася із трьох загонів, які нарахували по 18-19 чоловік. Головою ради дружини була Субота Валентина. Члени ради дружини: Янцевич Іван, Кульбачинська Валентина, Ізмаїлова Глафіра, Корпас Казимір. Першими піонерами школи були Шамова Ганна, Хоцевич Ольга, Кац Марія. В школі було сім класів, в яких нараховувалось не більше ніж по 20 учнів. В одній із класних кімнат була розміщена піонерська атрибутика, грамофон, радіо. В роки нацистскої окупації функціонування школи припинилось. У 1944 році з приходом Червоної Армії було відновлено навчання. Великою перешкодою була відсутність кадрів. Усього в Ратнівському районі в 1944 році було 39 вчителів, в той час, як роботу відновили 36 шкіл і потреба була не менш ніж в 160 чоловік.
Відновлення навчання розпочалося одразу із визволенням у 1944 роцікраю від нацистських військ. Проте суттєвою перешкодою була відсутність необхідних кадрів.
У самому Ратному ще в 1944 році почала функціонувати неповна середня школа (семирічка). 16 січня 1945 року директором затвердили Тарасову М.І. У школі нараховувалося сім І-ІV класів і три V-VII класів. Усього у випускному класі було 20 учнів. Директорові доводилося вирішувати елементарні питання. Замість парт, яких не вистачало, використовували дерев”яні ослінчики, а то й просто дошки.
У цей час у Ратнівській школі працює 9 чоловік, які прибули із східних областей України, зокрема Товкун О.К., Риба М.П. та інші.
Рішенням райвиконкому від 12 травня 1949 року Ратнівську семирічну школу реорганізовано у середню.
У січні 1948 року розпочали будівництво нового приміщення для Ратнівської середньої школи. Два відбудовані після війни будиночки вже не вміщали учнів, хоча навчання проходило навіть у три зміни. Освітлювали приміщення школи в основному гасовими лампами.
Навчання і виховання дітей у школі приносило позитивні результати . У районній газеті від 4 квітня 1947 року відзначався високий рівень культурно-масової роботи в школі. Цим займався директор школи В. Дорошук, який організував і керував співочим гуртком.
Уже в 1950 році на сесії районної ради новий директор Ратнівської середньої школи Гурін ставив питання про будівництво інтернату при приміщенні школи. Зрештою виділили клуню, яка знаходилася у дворі, і здійснили її реконструкцію. Тут поселили учнів старших класів, які через далеку відстань не могли щоденно ходити до школи.
У 1952 році директором Ратнівської середньої школи стала М.П. Бєлінська. Разом з колективом вони добивались значних успіхів у навчанні дітей, керуючись новими методиками. На районній нараді вчителів , що відбулася 20 березня 1953 року, відзначалися кращі вчителі Ратнівської середньої школи - Гушинець, Вознюк, Селеванюк та інші.
У 60-х роках ХХ ст. удосконалення освітньо-виховного процесу продовжувалося. Посильну роль в цьому взяли колектив Ратнівської школи на чолі з директором Параскою Федорівною Криворучко, яка очолювала цей колектив з 1968 року.
У 70-х роках ХХ ст. директорами Ратнівської школи були Подлевський С.І., Сітчук Й.К.
За цих директорів введено в дію приміщення нової школи у 1974 році, розпочата праця над Музеєм Бойової Слави.
На серпневих нарадах відзначалася робота вчителів допризовної підготовки, фаховий рівень учнів Ратнівської середньої школи.
Величезної уваги в школі приділяли виховній патріотичній роботі по вшануванню пам’яті загиблих у Німецько-радянськійвійні, та ветеранів які визволяли Ратнівщину від нацистських загарбників.
У 1980-хрокахочолювали педагогічний колектив Сітчук Й.К., Бубела М.О. За цей час вони сприяли зміцненню навчальної бази школи, добудови нових класних кімнат, удосконалення методичної діяльності.
У районній пресі відмічається високий рівень пропагандистської роботи в школі – зокрема робота Лисакової Г.Ф., на високому фаховому рівні працює весь педагогічний колектив.
З 1985 по 1994 роки очолював педагогічний колектив Голубець Орест Онуфрійович. За цей час він багато зробив для зміцнення навчальної бази школи, добудови нових класних кімнат, удосконалення методичної діяльності.
З 1994 по 2006 роки очолював педагогічний колектив Кулик Володимир Миколайович.
За цей час він багато зробив для удосконалення методичної роботи в школі.
Завдяки праці педагогічного колективу на чолі з директором вдалося зареєструвати школу – гімназію в 2004 році.
Школа перетворюється в потужний науковий центр не лише району, але і Волинської області.
Найкращих результатів досягають вчителі географії, економіки, математики, а зокрема – Кошелюк М.В., Миронюк К.П., Степанець Г.І., Лупійчук Г.Г.
На кінець 1999 - 2000 навчального року в школі нараховувалось 1108 учнів.
З 2007 по 2009 роки директором Ратнівської ЗОШ була Чернуха Віра Миколаївна.
З 2009 року шкільний колектив очолює Власюк Катерина Павлівна. Учні постійно займають призові місця з математики, географії, економіки.
Випускники 2016-2017навчального рокуотримали 3 золотих і 3 срібних медалей.
Випускники 2017-2018 навчального року отримали 1золоту і 1срібну медалі.
Випускники 2018-2019 навчального року отримали 1золоту і 2 срібних медалей.
Випускники 2019-2020 навчального року отримали 4 золотих медалі.
Випускники 2020-2021 навчального року отримали 1 золоту і 2 срібних медалей.
На виконання рішення Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області від 26 листопада 2021 року № 13/2 НВК "ЗОШ І-ІІІ ступеня №1-гімназія ім. Героя Радянського Союзу В. Газіна" смт Ратне було перейменовано у Ліцей №1 смт Ратне ім. В. Газіна Ратнівської селищної ради.
Випускники 2021-2022 навчального року отримали 1 золоту і 1 срібну медаль.
Випускники 2022-2023 навчального року отримали 5 золотих і 1 срібну медаль.
На виконання рішення Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області від 13 липня 2023 року № 27/2 Ліцей №1 смт Ратне ім.В.Газіна Ратнівської селищної ради було реорганізовано в Опорний заклад освіти "Ратнівський ліцей №1 Ратнівської селищної ради".
Випускники 2023-2024 навчального року отримали 4 золотих та 2 срібні медалі.
На виконання рішення Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області від 27 червня 2024 року № 43/9 Опорний заклад освіти "Ратнівський ліцей №1 Ратнівської селищної ради" перейменовано на Опорний заклад освіти "Ратнівський ліцей №1 імені Героя України Едуарда Камардіна Ратнівської селищної ради".