Опорний заклад освіти "Ратнівський ліцей №1 імені Героя України Едуарда Камардіна Ратнівської селищної ради"

В СТРУКТУРУ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ВХОДЯТЬ:

ПРАКТИЧНИЙ ПСИХОЛОГ

СОЦІАЛЬНИЙ ПЕДАГОГ

ГРАФІК РОБОТИ ФАХІВЦІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ

Понеділок: 08.00-16:30

Вівторок: 08:00-16:30

Середа: 08:00-16:30

Четвер: 08:00-16:30

П'ятниця: 08:00-16:00

Обідня перерва: 13:00-13:30

НАВІЩО ПОТРІБЕН ПСИХОЛОГ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ?

Робота психолога в школі нерозривно пов’язана з освітнім процесом. Для початківця фахівця школа – хороша можливість придбати цінний досвід роботи з людьми, з дітьми, досвід вирішення всіляких психологічних проблем. Але школа – це величезний соціальний інститут. Психолог працює не тільки із здобувачами освіти, а із усіма учасниками освітнього процесу. Розглянемо основні напрями діяльності психолога в школі:

Психологічна просвіта

– формування у всіх учасників освітнього процесу потреби в психологічних знаннях, бажання використовувати їх в інтересах власного розвитку. Створення умов для повноцінного особистісного розвитку і самовизначення учнів на кожному віковому етапі, а також у своєчасному попередженні можливих порушень у становленні особистості і розвитку інтелекту;

Психологічна профілактика

– попередження виникнення явищ дезадаптації здобувачів освіти в НВК, розробка конкретних рекомендацій педагогічним працівникам, батькам (законним представникам) з надання за допомоги в питаннях виховання, навчання та розвитку;

Психологічна діагностика

– поглиблене психолого-педагогічне вивчення здобувачів освіти протягом усього періоду навчання, визначення індивідуальних особливостей і схильностей особистості, її потенційних можливостей у процесі навчання і виховання, у професійному самовизначенні, а також виявлення причин і механізмів порушень у навчанні, розвитку, соціальної адаптації;

Психологічна корекція

– активний вплив на процес формування особистості в дитячому віці і збереження її індивідуальності, здійснюване на основі спільної діяльності педагогів – психологів, дефектологів, логопедів, лікарів, соціальних педагогів та інших фахівців. Ця робота включає в себе елементи гри і рисункові методи (в залежності від віку дитини). Проведення позакласних заходів (класна година, година психолога) також входять до компетенції психолога;

Консультативна діяльність

– надання допомоги учням, їх батькам (законним представникам), педагогічним працівникам та іншим учасникам освітнього процесу в питаннях розвитку, виховання і навчання за допомогою психологічного консультування. Складання психолого-педагогічної характеристики дитини, яка розкриває розвиток всіх сфер і психічних процесів, здоров’я.

Школа для дитини є центром освоєння соціуму. Перший досвід міжособистісних відносин, засвоєння знань, і багато чого іншого – все це отримує дитина в школі. Саме тут необхідно виробити єдину лінію роботи і педагогів, і батьків, і психолога. Тільки при взаємному прийнятті рішень, при єдиних цілях, школа може претендувати на звання соціального інституту знань.

Психологи накопичили чималий практичний досвід у формуванні важливих рис учня, майбутнього громадянина України, у розвитку соціальної компетенції, підвищенні психологічної культури, усвідомленні свого місця серед людей, виробленні навичок рефлексії, конструктивного вирішення проблем. Саме цей досвід активно впроваджується в повсякденний освітній процес НВК.

Головним завданням діяльності психолога у школі є забезпечення нормального процесу психічного становлення дитини, тому психологічна робота організована насамперед відповідно до інтересів самого учня. Ми розвиваємо його особистість, орієнтуючись на положення гуманістичної педагогіки і психології про особистісно-рівноправний характер взаємодії між дитиною та дорослим, право кожної дитини на самовизначення. Адже коли вчитель оцінює особистість учня, спираючись тільки на власний досвід та інтуїцію, без достатньої кількості інформації, це може заважати виявленню справжніх причин труднощів у навчанні і вихованні, виникненню комунікативних проблем. Тому психологічне вивчення індивідуальних особливостей кожного учня є важливим завданням, для вирішення якого використовуються різноманітні методи психологічного обстеження. Звичайно, психологічна робота з дітьми різного віку має інший зміст.

Діяльність психолога організована таким чином, що враховуються можливості і резерви учня на кожному віковому етапі, у всіх ланках (початковій, середній, старшій школі).

Основною метою роботи психолога у початковій школі є:

- створення умов для розвитку пізнавальних можливостей і формування пізнавальних інтересів;

- формування позитивного психологічного клімату учнівського середовища як основи формування позитивного „Я”- образу та самосприйняття учня;

- забезпечення гармонійного співвідношення між вимогами до інтелектуальних і навчальних умінь молодшого школяра і його психофізіологічними можливостями;

- виявлення варіантів шкільної та сімейної дезадаптації, причин неуспішності тощо.

Молодші школяри проходять первинне психологічне діагностування загального рівня розумового і вольового розвитку з метою індивідуалізації процесу навчання. Психолог протягом цього періоду постійно спостерігає за навчальною діяльністю, поведінкою, спілкуванням тощо; консультує дорослих з проблем розвитку дитини у молодшому шкільному віці; розказує, як запобігти неврологічним перевантаженням, як досягти порозуміння між батьками і дітьми.

Основною метою роботи психолога у середній школі є:

- формування абстрактно-логічного, теоретичного мислення як основи для подальшого розвитку свідомості, самопізнання;

- розвиток вольової сфери учнів як основи мимовільної саморегуляції;

- вивчення навчальних мотивів, інтересів, здібностей, рівня досягнень та самооцінки;

- особливості формування статево-рольової ідентифікації, соціометричного статусу учня.

Слід зазначити, що практичний психолог і соціальний педагог є фахівцями, які не можуть бути взаємозамінюваними. У кожного з них відповідно до фаху своя методологія роботи, інструментарій, напрями та зміст діяльності, що відповідають їх функціональним обов’язкам. Психолог більше зорієнтований на внутрішній світ дитини, натомість соціальний педагог обов’язково намагатиметься допомогти соціалізуватися, тобто самореалізуватися, не випадаючи за межі суспільства, знайти своє місце в ньому і водночас бути корисним для інших.

НАВІЩО ПОТРІБЕН СОЦІАЛЬНИЙ ПЕДАГОГ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ?

Діяльність соціального педагога в закладах освіти передбачає створення умов для успішної соціалізації та адаптації дитини, якпроцесу набуття нею соціальної компетентності, формування і ствердження її як особистості, входження в активне громадське життя.

Спеціаліст покликаний об’єднати зусилля родини, школи, громадськості, для надання допомоги дитині. Тому слід зазначити, що робота соціального педагога за будь-яким напрямком стає більш ефективною завдяки співпраці з психологом, педагогічним колективом, батьками, адміністрацією навчального закладу та спеціалістами з різних соціальних служб, правових, медичних установ тощо.

Особливої уваги і турботи соціального педагога вимагають діти, які мають певні соціальні проблеми: слабке здоров’я, проблеми в міжособистісному спілкуванні, низьку успішність, важкі соціальні умови, складні відносини між членами сім’ї і т.д. Адже за певного збігу обставин ці проблеми можуть загостритися і дитина не завжди може впоратися.

НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА:

- діагностика;

- профілактика;

- навчальна діяльність;

- консультування;

- зв'язки з громадськістю;

- просвіта;

- організаційно-методична робота.

Питання, з якими можна звертатися до соціального педагога:

- формування гуманних відносин між учнями та педагогами;

- охорона і захист прав та інтересів дітей;

- вивчення особливостей особистості учня, соціальної ситуації розвитку та умов життєдіяльності;

- вияв інтересів та потреб, проблем і труднощів дітей та підлітків;

- створення атмосфери психологічного комфорту для учнів у навчальній та позанавчальній діяльності;

- організація та координація різних видів позанавчальної діяльності дітей і підлітків;

- попередження конфліктів в учнівських колективах;

- допомога у професійному самовизначенні;

- орієнтація учнів на здоровий спосіб життя;

- профілактика правопорушень серед неповнолітніх, робота з учнями “групи ризику”;

- взаємодія з педагогами, психологами, батьками або опікунами для надання допомоги учням.